нерозсудливий
НЕРОЗСУ́ДЛИВИЙ, а, е.
Який діє нерозумно, без обдумування або не здатний діяти розумно, розсудливо; нерозважливий.
– Не плач, нерозсудлива дівчино! Покинь пана та вертайся додому (І. Нечуй-Левицький);
– От нерозсудлива ти людина!.. (Д. Ткач);
// Який здійснюється всупереч розсудливості; зроблений без обдумування, необачно.
В першу хвилину Оля ладна втекти, але миттю змірковує, що такий вчинок був би нерозсудливим і некорисним для неї (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)