нерозуміюче

НЕРОЗУМІ́ЮЧЕ.

Присл. до нерозумі́ючий; непорозуміло.

– І це вірно, – кивнув головою Супрун і нерозуміюче поглянув на Свирида: – мовляв, а чим же ти живеш? (М. Стельмах);

Уляна Григорівна нерозуміюче глянула на дочку (С. Добровольський).

Значення в інших словниках

1. нерозуміюче — нерозумі́юче прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. нерозуміюче — Присл. до нерозуміючий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нерозуміюче — НЕРОЗУМІ́ЮЧЕ. Присл. до нерозумі́ючий. — І це вірно, — кивнув головою Супрун і нерозуміюче поглянув на Свирида: — мовляв, а чим же ти живеш? (Стельмах, II, 1962, 121); Уляна Григорівна нерозуміюче глянула на дочку (Добр., Очак. розмир, 1965, 206).  Словник української мови в 11 томах