Великий тлумачний словник сучасної мови

нерозуміюче

нерозумі́юче

Присл. до нерозуміючий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. нерозуміюче — нерозумі́юче прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. нерозуміюче — НЕРОЗУМІ́ЮЧЕ. Присл. до нерозумі́ючий; непорозуміло. – І це вірно, – кивнув головою Супрун і нерозуміюче поглянув на Свирида: – мовляв, а чим же ти живеш? (М. Стельмах); Уляна Григорівна нерозуміюче глянула на дочку (С. Добровольський).  Словник української мови у 20 томах
  3. нерозуміюче — НЕРОЗУМІ́ЮЧЕ. Присл. до нерозумі́ючий. — І це вірно, — кивнув головою Супрун і нерозуміюче поглянув на Свирида: — мовляв, а чим же ти живеш? (Стельмах, II, 1962, 121); Уляна Григорівна нерозуміюче глянула на дочку (Добр., Очак. розмир, 1965, 206).  Словник української мови в 11 томах