нерівно
НЕРІ́ВНО¹.
Присл. до нері́вний¹.
Бог нерівно ділить: жде, щоб самі ділилися (Номис).
НЕРІ́ВНО².
Присл. до нері́вний².
Є свічада, так нерівно одшліфовані, що навіть сам Аполлон одбивається в них карикатурою (Леся Українка);
Терентій помічає, що шийка шкалика нерівно відбита (М. Стельмах);
Остап дихає важко й нерівно (А. Головко);
З самого ранку робочий день у Надії почався нерівно, як мінлива погода (Яків Баш);
Поет поводиться доволі нерівно (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)