несамовитість

НЕСАМОВИ́ТІСТЬ, тості, ж.

Стан за знач. несамови́тий 1.

Евеліна в нестямі, охоплена жахною і неспинною несамовитістю, сповзає з ліжка, стає на коліна і запально хреститься (Н. Рибак);

Килигей накинувся на них розлючений до несамовитості (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. несамовитість — несамови́тість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. несамовитість — див. лють; шаленство  Словник синонімів Вусика
3. несамовитість — -тості, ж. Стан за знач. несамовитий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. несамовитість — ГНІВ (почуття сильного обурення; стан нервового збудження), ЗЛІСТЬ, СЕ́РЦЕ, ПЕРЕСЕ́РДЯ діал., ІРИТА́ЦІЯ зах., ПА́СІЯ діал. — Нехай священний помсти гнів Веде нас в боротьбі! (Т. Масенко); Вона замітала горниці і кидала стільцями од злості (І.  Словник синонімів української мови
5. несамовитість — НЕСАМОВИ́ТІСТЬ, тості, ж. Стан за знач. несамови́тий 1. Евеліна в нестямі, охоплена жахною і неспинною несамовитістю, сповзає з ліжка, стає на коліна і запально хреститься (Рибак, Помилка.., 1956, 261); Килигей накинувся на них розлючений до несамовитості (Гончар, Таврія.., 1957, 344).  Словник української мови в 11 томах