несповитий

НЕСПОВИ́ТИЙ, а, е.

Якого не закутали, не загорнули в пелюшки (про дитину).

Кинула [Катерина] стремена Та в хатину. Вертається, несе йому сина. Несповита, заплакала Сердешна дитина (Т. Шевченко);

* Образно. До тих країв Свою я душу із піснями вів, свої гарячі радості й надії І несповиті думи молодії (А. Малишко).

Значення в інших словниках

1. несповитий — неспови́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. несповитий — -а, -е. Якого не сповили.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. несповитий — НЕСПОВИ́ТИЙ, а, е. Якого не сповили. Кинула [Катерина] стремена Та в хатину. Вертається, несе йому сина. Несповита, заплакала Сердешна дитина (Шевч., І, 1963, 37); *Образно. До тих країв Свою я душу із піснями вів, свої гарячі радості й надії І несповиті думи молодії (Мал., Серце.., 1959, 75).  Словник української мови в 11 томах