неспроможність
НЕСПРОМО́ЖНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до неспромо́жний.
Дівчина була мовчазна, заклякла, байдужа. Дух заснув, згасли бажання, розум занімів, обтяжений неспроможністю вирішити загадку долі. (О. Бердник);
Переконавшись у неспроможності сераскера здобути місто, султан звелів 14 жовтня іти військом на останній приступ, пообіцявши по двадцять дукатів кожному з тих, хто увірветься за мури (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)