Словник української мови у 20 томах

неспроста

НЕСПРО́СТА, присл.

Не без причини, не без підстав; недаром.

Мирослав вичікував, відчувши, що неспроста почав Кирило розмову про .. поїздку (А. Хижняк);

// у знач. присудк. сл.

– Що ж це я наробила? Це щось неспроста! (І. Нечуй-Левицький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. неспроста — неспро́ста прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. неспроста — присл. Не без причини, не без підстав; недаром. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неспроста — Недурно  Словник чужослів Павло Штепа
  4. неспроста — НЕДАРЕ́МНО (НЕДАРЕ́МНЕ) (не без підстав, не без причин), НЕДА́РМА́, НЕДА́РОМ, НЕДУ́РНО розм., НЕСПРО́СТА розм.; НЕМА́РНО (маючи певні підстави, причини; не без користі). Вся мудрість людини — в праці. З нею почуваєш, що живеш недаремно на світі (О.  Словник синонімів української мови
  5. неспроста — НЕСПРО́СТА, присл. Не без причини, не без підстав; недаром. Мирослав вичікував, відчувши, що неспроста почав Кирило розмову про.. поїздку (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 174); // у знач. присудк. сл. — Що ж це я наробила? Це щось неспроста! (Н.-Лев., III, 1956, 253).  Словник української мови в 11 томах