нетля

НЕ́ТЛЯ, і, ч.

Невеликий нічний метелик.

Нетля – нічний мотиль, полуночник (І. Франко);

* У порівн. Панки збивали маєтки на дурних наших процесах, а ми пеклися по судах, як оті нетлі у каганцях (П. Козланюк);

// збірн. Рій нічних метеликів.

На світло ламп летіла роєм нетля і билась крилами об скло (М. Коцюбинський);

* У порівн. Думки Сафрона, мов нетля, товчуться в голові (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. нетля — Не́тля: — невеликий нічний метелик; рій нічних метеликів [1] — нічний метелик [54;33;X] — нічний мотиль, полуночник [I] не́тля: бабочка [ІФ,1890]  Словник з творів Івана Франка
2. нетля — не́тля іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. нетля — -і, ч. Невеликий нічний метелик. || збірн. Рій нічних метеликів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нетля — НЕ́ТЛЯ, і, ч. Невеликий нічний метелик. Нетля — нічний мотиль, полуночник (Фр., І, 1955, 430); *У порівн. Панки збивали маєтки на дурних наших процесах, а ми пеклися по судах, як оті нетлі у каганцях (Козл., Сонце.., 1957, 59); // збірн.  Словник української мови в 11 томах
5. нетля — Нетля, -лі ж. 1) насѣк. Lithocolletis fritellella. Вх. Пч. І. 6. 2) Ночная бабочка (каждая изъ меньшихъ). Вх. Пч. І. 6.  Словник української мови Грінченка