нетлінний

НЕТЛІ́ННИЙ, а, е, поет.

1. Який не розкладається, не гниє, не псується під впливом мікроорганізмів.

– Я давній бог, я той могутній Сет, що тіло Озірісове нетлінне розшматував і кинув у пустиню (Леся Українка);

Земля відроджена встає І знов народу подає Скарби свої нетлінні (Т. Масенко).

2. перен. Який ніколи не зникає, а існує вічно; невмирущий, безсмертний, немеркнучий.

Все минає, все кінець кінцем забувається, але пам'ять про першу любов нетлінна (О. Гуреїв).

Значення в інших словниках

1. нетлінний — нетлі́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нетлінний — (дух) вічний, безсмертний, невмирущий, неминущий; (- красу) сов. неув'ядний, ок. незотлівущий.  Словник синонімів Караванського
3. нетлінний — див. вічний  Словник синонімів Вусика
4. нетлінний — -а, -е, поет. 1》 Який не тліє, не розкладається. 2》 перен. Який ніколи не зникає, а існує вічно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. нетлінний — НЕМЕ́РКНУЧИЙ (про щось позитивне — значення якого ніколи не буде втрачене), БЕЗСМЕ́РТНИЙ, НЕВМИРУ́ЩИЙ, НЕВМИРА́ЮЧИЙ рідше, НЕВ'Я́НУЧИЙ, НЕТЛІ́ННИЙ поет., НЕСТАРІ́ЮЧИЙ рідше.  Словник синонімів української мови
6. нетлінний — НЕТЛІ́ННИЙ, а, е, поет. 1. Який не тліє, не розкладається. — Я давній бог, я той могутній Сет, що тіло Озірісове нетлінне розшматував і кинув у пустиню (Л. Укр., І, 1951, 303); Земля відроджена встає І знов народу подає Скарби свої нетлінні (Мас.  Словник української мови в 11 томах