нетлінний

НЕМЕ́РКНУЧИЙ (про щось позитивне — значення якого ніколи не буде втрачене), БЕЗСМЕ́РТНИЙ, НЕВМИРУ́ЩИЙ, НЕВМИРА́ЮЧИЙ рідше, НЕВ'Я́НУЧИЙ, НЕТЛІ́ННИЙ поет., НЕСТАРІ́ЮЧИЙ рідше. Прекрасні і невмирущі пісні склав наш народ на вічну пам'ять і немеркнучу славу про свою багатовікову боротьбу (Ю. Смолич); Борис перечитав безсмертну поему одним духом за кілька день (І. Франко); Щоб дума народу не знудилась і не зубожіла од вікової біди і недолі, народ створив собі.. нев'янучі у віках розваги, танці, співи (Т. Масенко); І він (Тарас) з землі рвонувсь раптово, Щоб проказать нетлінне слово, Животворящеє, мов крик (Л. Забашта); "Хіба що пісня інколи занесе людину в той край (юність) на своїх нестаріючих крилах..." (О. Гончар). — Пор. 2. ві́чний, невгаси́мий, незабу́тній.

Значення в інших словниках

1. нетлінний — нетлі́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нетлінний — (дух) вічний, безсмертний, невмирущий, неминущий; (- красу) сов. неув'ядний, ок. незотлівущий.  Словник синонімів Караванського
3. нетлінний — див. вічний  Словник синонімів Вусика
4. нетлінний — -а, -е, поет. 1》 Який не тліє, не розкладається. 2》 перен. Який ніколи не зникає, а існує вічно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. нетлінний — НЕТЛІ́ННИЙ, а, е, поет. 1. Який не розкладається, не гниє, не псується під впливом мікроорганізмів. – Я давній бог, я той могутній Сет, що тіло Озірісове нетлінне розшматував і кинув у пустиню (Леся Українка)...  Словник української мови у 20 томах
6. нетлінний — НЕТЛІ́ННИЙ, а, е, поет. 1. Який не тліє, не розкладається. — Я давній бог, я той могутній Сет, що тіло Озірісове нетлінне розшматував і кинув у пустиню (Л. Укр., І, 1951, 303); Земля відроджена встає І знов народу подає Скарби свої нетлінні (Мас.  Словник української мови в 11 томах