неуважність

НЕУВА́ЖНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до неува́жний.

Помітивши мою неуважність, чоловік знову припинив балачку (О. Гуреїв);

– Оця неуважність, відсутність підкресленої зацікавленості в особистому житті хлопця зроблять своє, – думав Бачура (М. Чабанівський);

Олега не ображала неуважність чернігівського князя до його особи (Д. Міщенко).

Значення в інших словниках

1. неуважність — неува́жність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. неуважність — -ності, ж. Абстр. ім. до неуважний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неуважність — БАЙДУ́ЖІСТЬ до кого-чого і без додатка (відсутність зацікавлення), БАЙДУ́ЖІСТЬ рідше, ІНДИФЕРЕНТНІСТЬ книжн., ІНДИФЕРЕНТИ́ЗМ книжн.; ЗБАЙДУЖІ́ННЯ, ЗНЕОХО́ТА розм., ЗНЕОХО́ЧЕННЯ розм.  Словник синонімів української мови
4. неуважність — НЕУВА́ЖНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неува́жний. Помітивши мою неуважність, чоловік знову припинив балачку (Гур., Новели, 1951, 141); — Оця неуважність, відсутність підкресленої зацікавленості в особистому житті хлопця зроблять своє,— думав Бачура (Чаб.  Словник української мови в 11 томах