неуважно

НЕУВА́ЖНО.

Присл. до неува́жний.

[Олімпіада Іванівна (слухала його неуважно):] Так ви поговорите з Любочкою? (Леся Українка);

Грав [Бронко] цим разом неуважно, бо раз по раз кидав очима за Сташкою, що мелькала в танці (Ірина Вільде);

Коли Сергій вдруге зайшов до земельного відділу, Кульчицький зустрів його холодно й неуважно (В. Козаченко).

Значення в інших словниках

1. неуважно — неува́жно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. неуважно — пр., (слухати) краєм вуха.  Словник синонімів Караванського
3. неуважно — Присл. до неуважний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. неуважно — БА́ЙДУ́ЖЕ (не виявляючи інтересу), БАЙДУ́ЖНО рідше, БАЙДУ́ЖО рідше, БАЙДУ́ЖКИ розм., ІНДИФЕРЕ́НТНО книжн., БАЙДУ́ЖЛИВО рідко, ВІДЧУ́ЖЕНО підсил.; АПАТИ́ЧНО, ЗБАЙДУЖІ́ЛО, БЕЗПРИ́СТРАСНО, ПРОХОЛО́ДНО розм.; НЕУВА́ЖНО, НЕУВА́ЖЛИВО. — Чого вам?...  Словник синонімів української мови
5. неуважно — Неува́жно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. неуважно — НЕУВА́ЖНО. Присл. до неува́жний. [Олімпіада Іванівна (слухала його неуважно):] Так ви поговорите з Любочкою? (Л.Укр., II, 1951, 40); Грав [Бронко] цим разом неуважно, бо раз по раз кидав очима за Сташкою, що мелькала в танці (Вільде, Сестри..  Словник української мови в 11 томах