неуцтво

НЕ́УЦТВО, а, с.

Недостатність або відсутність знань, необізнаність у якій-небудь галузі; невігластво.

Змальовуючи середовище вчителів гімназії, Лисенко висміює їх неуцтво, плазування перед начальством, хабарництво (з наук. літ.);

Самі [коні] стишили біг, а потім і зовсім пішли вільною ходою .. – А я, дурна, їх смикала, – реготала Маруся, не приховуючи свого неуцтва в машталірській справі (С. Добровольський).

Значення в інших словниках

1. неуцтво — не́уцтво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. неуцтво — Невігластво; необізнаність, незнання, п. темрява.  Словник синонімів Караванського
3. неуцтво — -а, с. Недостача, відсутність знання; необізнаність, незнання чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. неуцтво — НЕВІ́ГЛАСТВО (недостатність або відсутність знань, необізнаність у якій-небудь галузі), НЕ́УЦТВО, НЕОСВІ́ЧЕНІСТЬ, НЕРОЗВИ́НЕНІСТЬ, СІ́РІСТЬ, ПІ́ТЬМА́ підсил., ТЕ́МРЯВА підсил., ТЕМНОТА́ розм. підсил., ТЬМА підсил.  Словник синонімів української мови
5. неуцтво — Не́уцтво, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. неуцтво — НЕ́УЦТВО, а, с. Недостача, відсутність знання; необізнаність, незнання чого-небудь. Змальовуючи середовище вчителів гімназії, Лисенко висміює їх неуцтво, плазування перед начальством, хабарництво (Укр. клас.  Словник української мови в 11 томах
7. неуцтво — Не́уцтво, -ва с. Невѣжество. Г. Барв. 437.  Словник української мови Грінченка