Великий тлумачний словник сучасної мови

неуцтво

не́уцтво

-а, с.

Недостача, відсутність знання; необізнаність, незнання чого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. неуцтво — не́уцтво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. неуцтво — Невігластво; необізнаність, незнання, п. темрява.  Словник синонімів Караванського
  3. неуцтво — НЕ́УЦТВО, а, с. Недостатність або відсутність знань, необізнаність у якій-небудь галузі; невігластво. Змальовуючи середовище вчителів гімназії, Лисенко висміює їх неуцтво, плазування перед начальством, хабарництво (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. неуцтво — НЕВІ́ГЛАСТВО (недостатність або відсутність знань, необізнаність у якій-небудь галузі), НЕ́УЦТВО, НЕОСВІ́ЧЕНІСТЬ, НЕРОЗВИ́НЕНІСТЬ, СІ́РІСТЬ, ПІ́ТЬМА́ підсил., ТЕ́МРЯВА підсил., ТЕМНОТА́ розм. підсил., ТЬМА підсил.  Словник синонімів української мови
  5. неуцтво — Не́уцтво, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. неуцтво — НЕ́УЦТВО, а, с. Недостача, відсутність знання; необізнаність, незнання чого-небудь. Змальовуючи середовище вчителів гімназії, Лисенко висміює їх неуцтво, плазування перед начальством, хабарництво (Укр. клас.  Словник української мови в 11 томах
  7. неуцтво — Не́уцтво, -ва с. Невѣжество. Г. Барв. 437.  Словник української мови Грінченка