неуцький

не́уцький

-а, -е.

Викликаний чиїмось неуцтвом; власт. неукові. Неуцька самовпевненість.

Значення в інших словниках

1. неуцький — не́уцький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неуцький — НЕ́УЦЬКИЙ, а, е. Викликаний чиїмось неуцтвом; власт. неукові. У всій своїй величі світ розкривається лиш... тому, чий погляд не затуманений неуцькими передсудами й упередженнями (з газ.); Неуцька самовпевненість; Неуцький домисел.  Словник української мови у 20 томах
3. неуцький — Не́уцький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. неуцький — НЕ́УЦЬКИЙ, а, е. Викликаний чиїмось неуцтвом; власт. неукові. У всій своїй величі світ розкривається лиш… тому, чий погляд не затуманений неуцькими передсудами й упередженнями (Рад. Укр., 9. V 1963, 1); Неуцька самовпевненість; Неуцький домисел.  Словник української мови в 11 томах