нехороший

НЕХОРО́ШИЙ, а, е.

1. Який не має позитивних якостей, властивостей, не заслуговує на позитивну оцінку, не відповідає поставленим вимогам; поганий.

[Іван:] Аби тільки ми не зробили якогось нехорошого вчинку, з яким дружба не може миритись (І. Микитенко);

Від прикрих Юхимових слів Антон почував себенедобре, хотів розвіяти в Артьомова нехороше враження (С. Чорнобривець).

2. Якому не властива порядність, вчинки якого завдають комусь неприємностей; непорядний.

Були серед них, крім хороших [людей], очевидно, і нехороші, дріб'язкові, заздрісні, злі і взагалі всякі... (О. Гончар).

3. Який характеризує кого-небудь як непорядну людину (про вчинки, поведінку тощо).

Може, там хто буде в'язнути до вас .. Або говорити різні такі слова .. нехороші. То ви нам скажіть (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. нехороший — нехоро́ший прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нехороший — див. поганий  Словник синонімів Вусика
3. нехороший — -а, -е. Позбавлений хороших, позитивних рис; поганий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нехороший — НЕПОРЯ́ДНИЙ (якому не властива порядність, чиї вчинки, поведінка і т. ін. заслуговують на осуд), НЕДОСТО́ЙНИЙ, НЕДО́БРИЙ, НЕХОРО́ШИЙ (якому не властива порядність, вчинки якого завдають комусь неприємностей); НЕЧЕ́СНИЙ, БЕЗЧЕ́СНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
5. нехороший — НЕХОРО́ШИЙ, а, е. Позбавлений хороших, позитивних рис; поганий. Були серед них, крім хороших [людей], очевидно, і нехороші, дріб’язкові, заздрісні, злі і взагалі всякі… (Гончар, III, 1959, 135); [Іван...  Словник української мови в 11 томах