нечасто
НЕЧА́СТО.
Присл. до неча́стий.
Такий талант трапляється нечасто! (О. Донченко);
Проходячи повз нечасто попробивані височенні вікна, дівчинка проти світла мружила блакитні аж прозорі очі (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)НЕЧА́СТО.
Присл. до неча́стий.
Такий талант трапляється нечасто! (О. Донченко);
Проходячи повз нечасто попробивані височенні вікна, дівчинка проти світла мружила блакитні аж прозорі очі (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)