нечасто —
Присл. до нечастий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нечасто —
НЕЧА́СТО. Присл. до неча́стий. Такий талант трапляється нечасто! (О. Донченко); Проходячи повз нечасто попробивані височенні вікна, дівчинка проти світла мружила блакитні аж прозорі очі (О. Ільченко).
Словник української мови у 20 томах
нечасто —
НЕЧА́СТО. Присл. до неча́стий. Такий талант трапляється нечасто! (Донч., V, 1957, 511); Проходячи повз нечасто попробивані височенні вікна, дівчинка проти світла мружила блакитні аж прозорі очі (Ільч., Серце жде, 1939, 71).
Словник української мови в 11 томах