нечистоти

НЕЧИСТО́ТИ, сто́т, мн.

Уміст відхожих місць, покидьки.

А м'ясо бичка, і шкуру його та нечистоти його спалиш в огні поза табором, це жертва за гріх (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Повз мене проїхав асенізаційний обоз, і вулиця раптом запахла важким калом. Але я не тільки не кинулась убік, навпаки – з якоюсь пожадливістю я вбирала носом важкий запах міських нечистот (М. Хвильовий).

Значення в інших словниках

1. нечистоти — нечисто́ти множинний іменник помиї  Орфографічний словник української мови
2. нечистоти — НЕ́ЧИСТЬ збірн. (бруд, сміття, покидьки тощо), НЕЧИСТО́ТИ мн.; ПО́ГАНЬ розм., ГИДЬ розм., ГИД розм. рідко (дуже несхвально, емоційно).  Словник синонімів української мови