нечуйний

НЕЧУ́ЙНИЙ, а, е.

1. Позбавлений душевності, теплоти, співчутливості у ставленні до інших; нечулий (у 2 знач.).

2. Те саме, що нечу́тний.

Закрадатись нечуйною тихою котячою ходою, плазувать на животі по-гадю-чому, як плазують і тепер чорноморські кубанські пластуни (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. нечуйний — нечу́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нечуйний — -а, -е. Те саме, що нечулий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нечуйний — НЕЧУ́ЛИЙ (позбавлений чуйності, душевності, теплоти в ставленні до інших), НЕЧУ́ЙНИЙ, НЕЧУТЛИ́ВИЙ рідше, СУХИ́Й підсил., ЧЕ́РСТВИЙ підсил.; ТОВСТОШКІ́РИЙ (ТОВСТОШКУ́РИЙ) розм. (якого нічим не можна пройняти); БЕЗДУ́ШНИЙ, БЕЗСЕРДЕ́ЧНИЙ, КАМ'ЯНИ́Й підсил.  Словник синонімів української мови
4. нечуйний — НЕЧУ́ЙНИЙ, а, е. Те саме, що нечу́лий.  Словник української мови в 11 томах