нешвидко
НЕШВИ́ДКО.
1. Присл. до нешвидки́й; повільно, поволі.
Василько торкнув коней; коні знялися з місця і нешвидко побрели по глибокому снігу. (М. Коцюбинський);
Говорив [Давид] гарно, голосно, нешвидко і вплітаючи в мову живі барвисті образи (А. Головко).
2. Через великий відрізок часу.
Нешвидко .. прийшов він до пам'яті і заговорив спокійніше (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)