нешвидкий
НЕШВИДКИ́Й, а́, е́.
1. Який здійснюється, відбувається, впливає тощо протягом досить тривалого часу; неквапливий, непоспішливий, повільний.
Герт подав команду, трохи людей одійшло ліворуч і стало, а решта пішла купою геть, нешвидким кроком (Ю. Яновський).
2. Який діє, рухається і т. ін. неквапливо, непоспішливо, повільно.
Дунін-Левченко був непроворний, длявий, нешвидкий навіть в мові й важкий на ході (І. Нечуй-Левицький);
У теплі дні збирання винограду Її він стрів. На мулах нешвидких Вона верталась із ясного саду (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)