нешвидкий

НЕШВИДКИ́Й, а́, е́. Неквапливий, непоспішливий; повільний.

Герт подав команду, трохи людей одійшло ліворуч і стало, а решта пішла купою геть, нешвидким кроком (Ю. Янов., II, 1958, 178);

// Який діє, рухається і т. ін. неквапливо, непоспішливо, повільно.

Дунін-Левченко був непроворний, длявий, нешвидкий навіть в мові й важкий на ході (Н.-Лев., І, 1956, 586);

У теплі дні збирання винограду Її він стрів. На мулах нешвидких Вона верталась із ясного саду (Рильський, І, 1960, 184).

Значення в інших словниках

1. нешвидкий — нешвидки́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нешвидкий — -а, -е. Неквапливий, непоспішливий; повільний. || Який діє, рухається і т. ін. неквапливо, непоспішливо, повільно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нешвидкий — НЕШВИДКИ́Й, а́, е́. 1. Який здійснюється, відбувається, впливає тощо протягом досить тривалого часу; неквапливий, непоспішливий, повільний. Герт подав команду, трохи людей одійшло ліворуч і стало, а решта пішла купою геть, нешвидким кроком (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
4. нешвидкий — ПОВІ́ЛЬНИЙ (який здійснюється, відбувається, впливає тощо протягом досить тривалого часу), НЕШВИДКИ́Й, НЕСПІ́ШНИЙ, НЕПОСПІ́ШЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШНИЙ, НЕКВАПЛИ́ВИЙ, НЕПОКВА́ПЛИВИЙ, НЕКВАПНИЙ, СПОКІ́ЙНИЙ, ПОВА́ЖНИЙ, ТИ́ХИЙ, РОЗТЯ́ГНУТИЙ, СО́ННИЙ розм.  Словник синонімів української мови
5. нешвидкий — Нешвидки́й, -ка́, -ке́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)