низина
НИЗИНА́, и́, ж.
1. Низька місцевість.
Між сірими скелями стоїть на низині стара церква з трьома банями (І. Нечуй-Левицький);
По низинах і шляхах стояли великі сині калюжі (З. Тулуб);
Вершник вибрався з глибоких урвищ, низин і глянув на світ (С. Чорнобривець).
2. геогр. Те саме, що низовина́ 1.
Врешті війнув вітрець – перед втікачами була наддунайська низина (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)