низина —
НИЗИНА́, и́, ж. 1. Низька місцевість. Між сірими скелями стоїть на низині стара церква з трьома банями (І. Нечуй-Левицький); По низинах і шляхах стояли великі сині калюжі (З. Тулуб); Вершник вибрався з глибоких урвищ, низин і глянув на світ (С.
Словник української мови у 20 томах
низина —
ДОЛИ́НА (рівна місцевість між горбами чи горами), ДІЛ, ПОДІ́ЛЛЯ розм., РОЗДО́ЛИНА розм., РОЗДО́Л діал.; ПА́ДІЛ, ПРИДОЛИ́НОК (невелика); ТІСНИ́НА (вузька, з крутими схилами, вздовж річки); ПА́ДИНА (невелика, звичайно кругла).
Словник синонімів української мови
низина —
НИЗИНА́, и́, ж. 1. Низька місцевість. Між сірими скелями стоїть на низині стара церква з трьома банями (Н.-Лев., І, 1956, 52); По низинах і шляхах стояли великі сині калюжі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 3); Вершник вибрався з глибоких урвищ...
Словник української мови в 11 томах
низина —
Низина, -ни ж. = низовина. На той рік треба й низини виорати.
Словник української мови Грінченка