нищий
НИ́ЩИЙ, а, е.
Дуже бідний, позбавлений матеріальних засобів до життя; убогий, злиденний.
– Усі на них [дітей] пальцями штрикатимуть, усі зашиплять: “Мати їх з мужичого роду, нищі, сякі, такі” (Г. Квітка-Основ'яненко);
Воскресну нині! Ради їх, Людей закованих моїх, Убогих, нищих. (Т. Шевченко);
// Який живе з милостині.;
// у знач. ім. ни́щі, щих, мн. (одн. ни́щий, щого, ч.; ни́ща, щої, ж.). Бідні люди, які живуть з милостині.
Говорили, буцімто молодий пан звелів спустити з ланцюгів собак і цькувати тими псами нищих (І. Нечуй-Левицький);
– Лихо, Христе, за таким заміжжям. Коли б знала, краще з посліднім нищим зв'язалася, ніж з ним (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)