нищечком
НИ́ЩЕЧКОМ, присл., розм.
Те саме, що ни́шком.
– От-от уже почне кипіть [море], – Хто-небудь нищечком мовляє, – Ось цитьте, зараз запалає... (Л. Глібов);
Віршую нищечком, грішу, Бог зна колишнії случаї В душі своїй перебираю Та списую (Т. Шевченко);
– А чи не потанцювати мені? – подумав Василь, відчуваючи в тілі незвичайну легкість і радість руху. – Дай я трошки потанцюю, повчусь собі нищечком, отак-от, щоб ніхто не бачив. (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)