нищення
НИ́ЩЕННЯ, я, с.
Дія за знач. ни́щити.
В сповнених відчаю думках він бачить лише, як все нищиться навкруги, і всі сили людські, весь розум людський поставлені на службу цьому нищенню [війни] (О. Гончар);
Безпланове нищення лісів веде до згубних наслідків (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)