нищення
НИ́ЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. ни́щити.
В сповнених відчаю думках він бачить лише, як все нищиться навкруги, і всі сили людські, весь розум людський поставлені на службу цьому нищенню [війни] (Гончар, Людина.., 1960, 99);
Безпланове нищення лісів веде до згубних наслідків (Фіз. геогр., 5, 1956, 130).
Словник української мови (СУМ-11)