новий
НОВИ́Й, а́, е́.
1. Який недавно виник, з'явився, не існував раніше; недавно зроблений, створений і т. ін.
Серед села вдова жила У новій хатині (Т. Шевченко);
Бунін читав свої нові оповідання (М. Коцюбинський);
Будов нечувано нових Ростуть каркаси променисті (М. Рильський);
У тата були чоботи з блискучими халявами, а на передах – по зовсім новій латці (І. Багмут);
// Якого ще не одягали, не носили; який зберіг свій первісний вигляд.
На голову начепила [Параска] нову квітчасту хустку (І. Нечуй-Левицький);
Черниш був у новому кітелі (О. Гончар);
// Якого раніше не використовували, не застосовували; який не був у вжитку.
Машини були нові, вони, видно, недавно зійшли з залізничних платформ (О. Гончар).
2. Який стосується найближчого часу; сучасний.
Я вірю в людину, що будує новий світ (С. Скляренко);
– Наші діти!.. Вони зросли у новім світі і жити їм в добі новій (І. Гончаренко).
3. Який прийшов на зміну попередньому або старому.
Настав новий вік й для нашого Чіпки (Панас Мирний).
4. Недавно відкритий, винайдений, виведений, створений і т. ін.
Ковтаю нові ліки (М. Коцюбинський);
Новий, 104-й хімічний елемент має дістати ім'я академіка І. В. Курчатова (з газ.);
Всі знають, як збільшується виробництво продукції завдяки новим сортам озимої пшениці (з наук. літ.);
Німецьке командування зривало нові свої дивізії з Італії та з союзницького фронту і кидало на Дунай (О. Гончар);
// Який проявився недавно; незвіданий.
Я походив між ятками, наче на злість собі, повний того нового чуття огиди, що все в мені зростало (М. Коцюбинський);
// Досі невідомий, незнаний.
Коли я погляд свій на небо звожу, – Нових зірок на ньому не шукаю (Леся Українка);
Не доходячи до свого подвір'я, вона звиклою до лиха душею відчула нове горе (М. Стельмах);
// у знач. ім. нове́, во́го, с. Те, що недавно з'явилося, раніше не було відоме.
[Любов:] Що ж там нового у нас за сей час? (Леся Українка);
Завжди рани дістає колишнє, Як нове бере свої права (М. Рильський).
5. Зовсім інший, не той, що був раніше.
Хата все сповнялась новими гістьми, що вже товпились біля порога (М. Коцюбинський);
Щоб пісні мої стали новими, як налагодить струни мої?.. (В. Сосюра);
// Який настає безпосередньо за чим-небудь.
Олена деякий час лежала, не підіймаючи голови, очікуючи нових ударів на свою закривавлену спину (Григорій Тютюнник).
6. Якого раніше не бачили, з яким не були знайомі; невідомий, незнайомий.
Микола догадавсь, що мова мовилась, мабуть, про нову дівчину (І. Нечуй-Левицький);
– Як зустріну якого нового чоловіка, так говорив би день і ніч і кінця б тому не було! (Григорій Тютюнник);
// Який уперше прибув, з'явився куди-небудь.
Тільки я прийшов у клас, то зразу й побачив, що в нас новий учень (О. Донченко).
7. Який уперше береться до якої-небудь роботи, не має достатнього досвіду; недосвідчений у чому-небудь.
В кіно я не був новий. Я знав уже всі таємниці кіновиробництва ще до мого приїзду на фабрику (Ю. Яновський).
8. Який приходить на зміну попередньому, замінює його (про людей).
Щоб зовсім прогнати сон і підбадьоритись трохи, я почав уявляти собі нових хазяїв (М. Коцюбинський);
– Тепер, після смерті нашого Василя, .. нам треба вибрати нового голову земельної комісії (М. Стельмах);
// Введений на зміну старому.
На селі завелись нові порядки, вже завели волость (І. Нечуй-Левицький).
9. Наступний, черговий.
Савка почав виконувати нове бойове завдання (О. Довженко);
Сідлає коня молодий партизан, і дівчина зброю йому подає: – До стрічі нової, кохання моє (В. Сосюра).
10. Який виріс у цьому році або виготовлений з останнього урожаю.
Рядом з ожередом вже займався довгий стіжок нового жита (І. Нечуй-Левицький);
Повітря було напоєне пахощами полови, свіжої соломи, намолоченої пшениці, конюшини, печеного хліба з нового борошна (М. Томчаній);
Пшениця виросла нова (М. Рильський).
11. Уживається як складова частина географічних назв.
Нова Гвінея;
Нова Зеландія;
Нова Земля.
З Нови́м ро́ком див. рік;
Зу́стріч Ново́го ро́ку див. зу́стріч;
На́ша (нова́) е́ра див. е́ра;
Нова́ течі́йка див. течі́йка;
Нова́ течія́ див. течія́;
Нова́ хви́ля див. хви́ля¹;
Нове́ ми́слення див. ми́слення;
Нови́й Заві́т (Запові́т) див. заві́т;
Нови́й рік див. рік;
Нови́й стиль див. стиль¹.
◇ Бра́ти / взя́ти нові́ висо́ти див. бра́ти;
Відкрива́ти / відкри́ти [нову́] сторі́нку (е́ру) див. відкрива́ти;
Вписа́ти /впи́сувати нову́ (золоту́, славе́тну і т. ін.) сторі́нку див. впи́сувати;
До нови́х (зеле́них, тре́тіх, сьо́мих) ві́ників див. ві́ник;
Нове́ сло́во див. сло́во;
Нови́й світ див. світ²;
Нови́ми (і́ншими) очи́ма див. о́ко¹;
Перево́дити / перевести́ на нові́ (і́нші) ре́йки див. перево́дити;
Підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) ще на оди́н (нови́й і т. ін.) сту́пінь (щабе́ль) див. підніма́ти;
Підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на [ще оди́н] ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль) див. підно́сити;
Пові́яв нови́й (сві́жий) ві́тер (вітере́ць) <�Пові́яло нови́м (сві́жим) ві́тром (вітерце́м), безос.> див. ві́тер;
Сказа́ти нове́ сло́во див. сказа́ти;
У [і́ншому, ново́му і т. ін.] сві́тлі див. сві́тло¹;
(1) Як козе́л на но́ві́ воро́та (д) див. бара́н;
(2) Як коро́ва на нові́ воро́та (д) див. теля́;
Як (мов, ні́би і т. ін.) бара́н (теля́, козе́л і т. ін.) на но́ві́ воро́та див. бара́н;
Як нова́ копі́йка див. копі́йка;
(3) Як теля́ на но́ві́ воро́та (д) див. бара́н.
Словник української мови (СУМ-20)