новий

нови́й:

◊ <�бу́ти> як нова́ копійка → копійка

◊ Нови́й Львів дільниця міста в районі сучасних вулиць Панаса Мирного, Тернопільської, Запорізької, Литовської, О. Мишуги

◊ Нови́й Світ дільниця на південний захід від центру міста: Вперше назва Neue Welt з'являється на планах міста першої половини XІ́X ст. [...] Назва Новий Світ поширилась у XІ́X ст. на всю околицю між Городоцькою та Сокільницькою (пізніше Вулецькою) дорогами. З півдня її межею стала прокладена у 1864-1866 роках залізнична колія Львів-Чернівці (Мельник І.)

Значення в інших словниках

1. новий — (який недавно виник, щойно з'явився) свіжий, жарт, (про посаду людини) новоспечений, (нашвидкуруч приготовлений) скороспечений.  Словник синонімів Полюги
2. новий — нови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
3. новий — Досі не бачений <�не чуваний>; (- річ) недавно зроблений; (одяг) неношений; (прилад) невживаний; (вік) сучасний, новітній, модерний; (рік) наступний; (звичай) нововведений, новомодний; (- почуття) незвіданий, невідомий, незнаний, перший...  Словник синонімів Караванського
4. новий — Новак, новачок, новенький, новесенький, новінький, новісінький, новітній, нововикладений, нововинайдений, нововиниклий, нововипечений, нововисвячений, нововідкритий, нововідремонтований, новозаселений, новозаснований, новозбудований, новознайдений...  Словник синонімів Вусика
5. новий — -а, -е. 1》 Який недавно виник, з'явився, не існував раніше; недавно зроблений, створений і т. ін. || Якого ще не одягали, не носили; який зберіг свій первісний вигляд. || Якого раніше не використовували, не застосовували; який не був у вжитку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. новий — НОВИ́Й, а́, е́. 1. Який недавно виник, з'явився, не існував раніше; недавно зроблений, створений і т. ін. Серед села вдова жила У новій хатині (Т. Шевченко); Бунін читав свої нові оповідання (М.  Словник української мови у 20 томах
7. новий — відкрива́ти / відкри́ти (нову́) сторі́нку (е́ру) в чому. Робити щось видатне, знаменне в чому-небудь, докорінно відмінне від попереднього (перев. у якійсь галузі науки).  Фразеологічний словник української мови
8. новий — І́НШИЙ займ. озн. (не цей, не даний; не такий, як цей, що був раніше), ІНА́КШИЙ (ІНА́КИЙ), НОВИ́Й, ДРУ́ГИЙ розм., НОВІ́ТНІЙ рідше, О́НИЙ заст., ОНА́КИЙ заст.  Словник синонімів української мови
9. новий — Нови́й, -ва́, -ве́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. новий — НОВИ́Й, а́, е́. 1. Який недавно виник, з’явився, не існував раніше; недавно зроблений, створений і т. ін. Серед села вдова жила У новій хатині (Шевч., І, 1963, 158); Бунін читав свої нові оповідання (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
11. новий — Нови́й, -а́, -е́ Новый. новий рік. Новый годъ. На щастя, на здоров'я, на той Новий рік, щоб було ліпше, як торік. Ном. № 347.  Словник української мови Грінченка