Словник української мови у 20 томах

новобагатько

НОВОБАГА́ТЬКО, а, ч., розм.

Той, хто швидко й неправедно розбагатів у новітні часи і відзначається низьким рівнем культури.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. новобагатько — новобага́тько іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови