новонавернений

НОВОНАВЕ́РНЕНИЙ, а, е.

Який прийняв нову віру.

Із архівних матеріалів усім нинішнім новонаверненим русинам варто ознайомитись із шеститомною збіркою документів “Шляхом Жовтня”, завершеною у 1965 р., або ж книгою О. Борканюка “Чим є для нас Радянський Союз” (Ужгород, 1976) (з наук.-попул. літ.);

// у знач. ім. новонаве́рнений, ного, ч. Новий прихильник якоїсь релігії; неофіт, нововірець.

Новонавернений вмить відчував себе під міцним захистом державної влади (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. новонавернений — новонаве́рнений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. новонавернений — див. новий  Словник синонімів Вусика
3. новонавернений — -а, -е. Який прийняв нову віру. || у знач. ім. новонавернений, -ного, ч. Той, хто прийняв нову віру.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. новонавернений — НЕОФІ́Т (церк. — новий прихильник якоїсь релігії; перен. — новий прихильник якого-небудь учення, суспільного руху тощо), ПРОЗЕЛІ́Т книжн., НОВОНАВЕ́РНЕНИЙ.  Словник синонімів української мови
5. новонавернений — НОВОНАВЕ́РНЕНИЙ, а, е. Який прийняв нову віру; // у знач. ім. новонаве́рнений, ного, ч. Той, хто прийняв нову віру. Новонавернений вмить відчував себе під міцним захистом державної влади (Тулуб, Людолови, І, 1957, 203).  Словник української мови в 11 томах