новонароджений
НОВОНАРО́ДЖЕНИЙ, а, е.
1. Який недавно або тільки що народився (про людину, тварину).
Була година Веселощів: у тій сім'ї Вітали друзі і свої Новонародженого сина (М. Рильський);
Новонароджених телят зважують і тримають в окремих клітках профілакторію 10–14 днів (з наук. літ.);
* У порівн. Наші мандрівники почували себе тепер, мов новонароджені на світ (П. Козланюк);
// у знач. ім. новонаро́джений, ного, ч.; новонаро́джена, ної, ж. Людина, яка недавно або тільки що народилася.
Жінки оточили машину з усіх боків, поздоровляли молоду матір. Ставали на підніжки, щоб глянути на новонародженого (А. Головко);
Зморщивши буряково-червоне личко і нічого не підозрюючи про земні діла, солодко спала чистим сном немовляти новонароджена (О. Гончар).
2. перен. Який недавно виник, утворився; нововиниклий, новопосталий.
Грицько Лисогорко ретельно виконував своє перше в житті громадське доручення, справно старостував у новонародженому хоровому гуртку (В. Речмедін).
Словник української мови (СУМ-20)