ноженята

НОЖЕНЯ́ТА, ня́т, мн. (одн. ноженя́, ня́ти, с.).

Зменш.-пестл. до но́ги (див. нога́ 1).

Ой маю, маю і ноженята, Та ні з ким, матінко, потанцювати..! (Т. Шевченко);

Дівча бігло босими ноженятами навпростець по ріллі (П. Панч);

На куценьких ноженятах До ставка біжать качата (М. Шпак).

Значення в інших словниках

1. ноженята — ноженя́та множинний іменник, істота  Орфографічний словник української мови
2. ноженята — див. ноги  Словник синонімів Вусика
3. ноженята — -нят, мн. (одн. ноженя, -няти, с.). Зменш.-пестл. до ноги (див. нога 1)).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ноженята — Ноженя́та, -ня́т, -ня́там  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. ноженята — НОЖЕНЯ́ТА, ня́т, мн. (одн. ноженя́, ня́ти, с.). Зменш.-пестл. до но́ги ( див. нога́ 1). Ой маю, маю і ноженята, Та ні з ким, матінко, потанцювати..! (Шевч.  Словник української мови в 11 томах