номінація
НОМІНА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Те саме, що назива́ння.
Лексичне значення пов'язане насамперед з номінацією, з називанням відчуттів, уявлень, понять, що в свою чергу відображають предмети й ознаки об'єктивного світу (з наук. літ.);
Метафоризація є вищим – після називання (номінації) – ступенем у процесі пізнання предмета, явища, засобом певного узагальнення (з наук. літ.).
2. На конкурсах, фестивалях тощо – категорія осіб, творів, з-поміж яких журі обирає найкращих.
У решті номінацій претендентів на призи було значно більше (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)