номінація

НОМІНА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Те саме, що назива́ння.

Лексичне значення пов'язане насамперед з номінацією, з називанням відчуттів, уявлень, понять, що в свою чергу відображають предмети й ознаки об'єктивного світу (з наук. літ.);

Метафоризація є вищим – після називання (номінації) – ступенем у процесі пізнання предмета, явища, засобом певного узагальнення (з наук. літ.).

2. На конкурсах, фестивалях тощо – категорія осіб, творів, з-поміж яких журі обирає найкращих.

У решті номінацій претендентів на призи було значно більше (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

номінація — Номіна́ція: — 1) призначення, 2) найменування [47] — найменування [41] — найменування, називання [20] — призначення [46-2] — призначення на посаду [31;53;VI] — призначення на службу [44-2] — Призначення [XVIII] Вже номінація його була підписана, коли втім надійшла вість про заключений мир. [XVIII] Словник з творів Івана Франка
номінація — номіна́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
номінація — [ном'інац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
номінація — -ї, ж. 1》 Те саме, що називання. 2》 Творення і надання назв фрагментам дійсності. || Результат цього процесу, тобто сама назва. 3》 На фестивалях, конкурсах – категорія осіб, творів, з-поміж яких журі обирає кращих. Великий тлумачний словник сучасної мови
номінація — Найменування, призначення Словник чужослів Павло Штепа
номінація — номіна́ція (лат. nominatio, від nomino – називаю) називання, найменування. Словник іншомовних слів Мельничука
номінація — НОМІНА́ЦІЯ, ї, ж. Те саме, що назива́ння. Лексичне значення пов’язане насамперед з номінацією, з називанням відчуттів, уявлень, понять, що в свою чергу відображають предмети й ознаки об’єктивного світу (Сучасна укр. літ. Словник української мови в 11 томах
номінація — рос. номинация (латин. nominatio, від nomino — називаю) — найменування, названня. Eкономічна енциклопедія