номінативний

НОМІНАТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв.

Який називає, позначає предмети, явища, дії, якості.

Номінативне речення;

Номінативна функція слова.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. номінативний — -а, -е, лінгв. Який називає, позначає предмети, явища, дії, якості. Номінативна акція — акція, видана і зареєстрована на ім'я певної особи. Номінативне речення — односкладне речення, в якому головний член виражений іменником у формі називного відмінка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. номінативний — номінати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. номінативний — НОМІНАТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв. Який називає, позначає предмети, явища, дії, якості. Номінативне речення; Номінативна функція слова. Словник української мови в 11 томах