нориця

НОРИ́ЦЯ¹, і, ж.

Подібна до миші тварина, що живиться рослинною їжею і робить шкоду сільському господарству.

Нориці відрізняються від мишей коротким хвостом, невеличкими вухами і тупим рильцем (з наук. літ.);

– Миші, – пояснив учитель, – нориці. Страшна сіра банда, польові шкідники, найнебезпечніший ворог хлібів (О. Донченко).

НОРИ́ЦЯ², і, ж., мед.

Канал або отвір, що сполучає якусь порожнину, орган чи патологічне вогнище в тканинах людини або тварини з поверхнею тіла або з якимось органом; фістула.

Нориці-гноянки поробилися та течуть (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. Нориця — Но́риця іменник жіночого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. нориця — -і, ж. 1》 Подібна до миші тварина, що живиться рослинною їжею і завдає шкоди сільському господарству. 2》 мед., розм. Те саме, що фістула 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нориця — МИ́ША (невеличка тварина ряду гризунів), ПОЛІ́ВКА, НОРИ́ЦЯ (польова та лісова); ЛЕ́МІНГ (полярний гризун). На розгілці лозини сидить і тремтить польова миша (О.  Словник синонімів української мови
4. нориця — НОРИ́ЦЯ, і, ж. 1. Подібна до миші тварина, що живиться рослинною їжею і робить шкоду сільському господарству. Нориці відрізняються від мишей коротким хвостом, невеличкими вухами і тупим рильцем (Захист рослин..  Словник української мови в 11 томах
5. нориця — Нори́ця, -ці ж. 1) Фистула. Нориці-гноянки поробилися та течуть. Херсон. у. Щоб тебе нориці сточили. Ном. № 13626. 2) Полевая мышь, Hypudaeus arvalis. Желех.  Словник української мови Грінченка