нориця

нори́ця

-і, ж.

1》 Подібна до миші тварина, що живиться рослинною їжею і завдає шкоди сільському господарству.

2》 мед., розм. Те саме, що фістула 1).

Альвеолярна нориця — бронхоплевральна нориця, за допомогою якої просвіт легеневих альвеол, бронхіол сполучається з плевральною порожниною.

Бронхіальна нориця — зовнішня нориця, яка починається від просвіту бронха і відкривається на поверхні шкіри або у глибині рани.

Гнійна нориця — нориця, яка сполучає вогнище гнійного запалення з будь-якою порожниною або зовнішнім середовищем.

Калова нориця — нориця, яка сполучає просвіт товстої кишки з зовнішнім середовищем і через яку виділяються калові маси.

Лігатурна нориця — гнійна нориця, яка виникає після хірургічного втручання внаслідок виникнення абсцесу у тканинах, що оточують нитку шовного матеріалу.

Травматична нориця — нориця, яка утворилася внаслідок травматичного пошкодження на місці рани.

Значення в інших словниках

1. Нориця — Но́риця іменник жіночого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. нориця — НОРИ́ЦЯ¹, і, ж. Подібна до миші тварина, що живиться рослинною їжею і робить шкоду сільському господарству. Нориці відрізняються від мишей коротким хвостом, невеличкими вухами і тупим рильцем (з наук. літ.); – Миші, – пояснив учитель, – нориці.  Словник української мови у 20 томах
3. нориця — МИ́ША (невеличка тварина ряду гризунів), ПОЛІ́ВКА, НОРИ́ЦЯ (польова та лісова); ЛЕ́МІНГ (полярний гризун). На розгілці лозини сидить і тремтить польова миша (О.  Словник синонімів української мови
4. нориця — НОРИ́ЦЯ, і, ж. 1. Подібна до миші тварина, що живиться рослинною їжею і робить шкоду сільському господарству. Нориці відрізняються від мишей коротким хвостом, невеличкими вухами і тупим рильцем (Захист рослин..  Словник української мови в 11 томах
5. нориця — Нори́ця, -ці ж. 1) Фистула. Нориці-гноянки поробилися та течуть. Херсон. у. Щоб тебе нориці сточили. Ном. № 13626. 2) Полевая мышь, Hypudaeus arvalis. Желех.  Словник української мови Грінченка