фістула
I ф`істула-и, ж.
1》 мед. Канал, що сполучає глибоку виразку в тканинах або органах тіла з поверхнею шкіри; виразка з таким каналом; нориця (у 2 знач.).
|| Штучно зроблений протік з якого-небудь внутрішнього органа; трубка, що вживається для такого протоку.
2》 муз. а) В епоху середньовіччя – назва духових музичних інструментів, перев. різних флейт; б) органний регістр (фістула-пастораліс і т. ін.); в) заст. назва фальцета.
II фістул`а-и, ж.
1》 Стара назва одноствольних, а пізніше й багатоствольних флейт.
2》 Те саме, що фальцет.
3》 Органний регістр.
Великий тлумачний словник сучасної української мови