фальцет
фальце́т
-у, ч.
Один із високих регістрів співацького голосу, перев. чоловічого, що вимагає особливого виконавського прийому.
|| Манера виконувати високі звуки, користуючись лише головним резонатором (ізольовано від грудного).
|| Дуже тонкий голос, схожий за тембром на жіночий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови