Значення в інших словниках
-
фальцет —
фальце́т іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
фальцет —
(іт. falsetto, від falso — удаваний, несправжній, штучний) -найвищий регістр чоловічого співацького голосу, коли під час звукоутворення голосові складки змикаються неповністю, коливаючись лише краями, через що голос звучить слабо, штучно.
Словник-довідник музичних термінів
-
фальцет —
ФАЛЬЦЕ́Т, у, ч. Один з високих регістрів співацького голосу, переважно чоловічого, що вимагає особливого виконавського прийому; // Манера виконувати високі звуки, користуючись лише головним резонатором (ізольовано від грудного).
Словник української мови у 20 томах
-
фальцет —
-у, ч. Один із високих регістрів співацького голосу, перев. чоловічого, що вимагає особливого виконавського прийому. || Манера виконувати високі звуки, користуючись лише головним резонатором (ізольовано від грудного). || Дуже тонкий голос, схожий за тембром на жіночий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
фальцет —
фальце́т (італ. falsetto, від falso – неправильний, помилковий) один з високих регістрів співацького голосу, переважно чоловічого.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
фальцет —
Найвищий регістр чоловічого голосу, в якому використовується лише голосовий резонатор; звучить у діапазоні жіночих голосів; застосовували у музиці XVI ст. (фальцетисти), також для співу з переливами (тирольські наспіви).
Універсальний словник-енциклопедія
-
фальцет —
ФАЛЬЦЕ́Т, ФІСТУЛА. — Вірте повідомленням своєї розвідки, — підвищив до фальцету свій голос представник штабу армії (Ю. Бедзик); Це був високий, як тичина, тонконогий чоловік з драглистим баб'ячим лицем і своєрідним голосом, який співці звичайно називають фістулою (С. Добровольський).
Словник синонімів української мови
-
фальцет —
Фальце́т, -ту; -це́ти, -тів (іт.)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
фальцет —
ФАЛЬЦЕ́Т, у, ч. Один з високих регістрів співацького голосу, переважно чоловічого, що вимагає особливого виконавського прийому; // Манера виконувати високі звуки, користуючись лише головним резонатором (ізольовано від грудного).
Словник української мови в 11 томах