Орфографічний словник української мови

Нориця

Но́риця

іменник жіночого роду

населений пункт в Україні

∗∗∗

нори́ця 1

іменник жіночого роду, істота

гризун

нори́ця 2

іменник жіночого роду

фістула

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. нориця — -і, ж. 1》 Подібна до миші тварина, що живиться рослинною їжею і завдає шкоди сільському господарству. 2》 мед., розм. Те саме, що фістула 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. нориця — НОРИ́ЦЯ¹, і, ж. Подібна до миші тварина, що живиться рослинною їжею і робить шкоду сільському господарству. Нориці відрізняються від мишей коротким хвостом, невеличкими вухами і тупим рильцем (з наук. літ.); – Миші, – пояснив учитель, – нориці.  Словник української мови у 20 томах
  3. нориця — МИ́ША (невеличка тварина ряду гризунів), ПОЛІ́ВКА, НОРИ́ЦЯ (польова та лісова); ЛЕ́МІНГ (полярний гризун). На розгілці лозини сидить і тремтить польова миша (О.  Словник синонімів української мови
  4. нориця — НОРИ́ЦЯ, і, ж. 1. Подібна до миші тварина, що живиться рослинною їжею і робить шкоду сільському господарству. Нориці відрізняються від мишей коротким хвостом, невеличкими вухами і тупим рильцем (Захист рослин..  Словник української мови в 11 томах
  5. нориця — Нори́ця, -ці ж. 1) Фистула. Нориці-гноянки поробилися та течуть. Херсон. у. Щоб тебе нориці сточили. Ном. № 13626. 2) Полевая мышь, Hypudaeus arvalis. Желех.  Словник української мови Грінченка