норичуватий нори́чуватий -а, -е, мед., розм. Вражений фістулами. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках норичуватий — НОРИ́ЧУВАТИЙ, а, е. розм. Хворий на норицю. Словник української мови у 20 томах норичуватий — Нори́чуватий, -а, -е Вольной фистулой. Словник української мови Грінченка