нормальність
НОРМА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. норма́льний.
Поза зоставалася та сама, але мускули тратили напруженість, ослабали до нормальності; ноги стояли на тім же самім місці й на йоту не зрушилися, але вже не були, як за секунду, готові до тигрячого стрибу (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)