нотаріальний
НОТАРІА́ЛЬНИЙ, а, е.
Стос. до посвідчення й оформлення юридичних актів, різних документів і т. ін.
Обласний суд забезпечує організаційне керівництво роботою районних (міських) народних судів і нотаріальних контор (з наук.-попул. літ.);
Нотаріальні дії;
// Завірений нотаріусом.
– Я міг би одним махом всю твою хитрість розбити. Цей нотаріальний документ не тільки міг би знищити, а й віддати під суд нотаріуса, який оформив незаконну угоду (Ф. Бурлака).
Словник української мови (СУМ-20)