нотаріальний
НОТАРІА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до посвідчення й оформлення юридичних актів, різних документів і т. ін.
Обласний суд забезпечує організаційне керівництво роботою районних (міських) народних судів і нотаріальних контор (Наука.., 8, 1960, 8);
Нотаріальні дії;
// Завірений нотаріусом.
— Я міг би одним махом всю твою хитрість розбити. Цей нотаріальний документ не тільки міг би знищити, а й віддати під суд нотаріуса, який оформив незаконну угоду (Бурл., Напередодні, 1956, 111).
Словник української мови (СУМ-11)