ноумен
НО́УМЕН, а, ч., філос.
1. У філософії Платона – суть речі, яку, на відміну від явища, можна пізнати тільки розумом.
2. У філософії Канта – річ у собі – справжній, хоч і непізнаванний предмет, що існує поза людською свідомостю і є джерелом вражень людини; проявляє себе в явищах і тільки в цій формі доступний розумовому (а не чуттєвому) пізнанню.
Словник української мови (СУМ-20)